Є типові подарунки чи речі, які можна привезти з Туреччини (лукум, килими, пахлава, тощо), а є сувеніри, якими ви справді можете здивувати та потішити себе на інших.
Ми склали список з топ 10 не банальних речей, які варто привезти з Туреччини.

Після довгого, насиченого емоціями дня всім потрібен хороший відпочинок. Турецький хамам – це ідеальне місце для приємного релаксу та якісного перезавантаження. Особливо якщо на цьому день не закінчується, а попереду чекає драйвовий нічний бар-кроул.

Відвідування турецької бані може відбуватись у три способи.

Самостійне обслуговування є найдешевшим варіантом та передбачає, що ви приносите всі банні приналежності з собою та користуєтесь приміщенням хамаму для буденної процедури миття. Так часто роблять місцеві, але цей варіант не дає відчуття досвіду турецької бані, тому не рекомендується для першого візиту.

Інша опція – традиційний стиль, що включає у себе безлімітне користування банею, тобто розпарювання, відпочинок на теплому мармуровому банному столі, обливання термальною водою, а також спеціальний пінний масаж, який проводить хамамщик. Відчуття густої мильної піни, що вкриває тіло, та м'які рухи по шкірі дарують справжню насолоду та глибоко очищають.

Розширений візит до хамаму, як третя опція, додатково включатиме ароматичний масаж, масаж голови чи обличчя, маски з натуральних глин за вашим бажанням.

Після того як ви обрали спосіб, який вам подобається, вас проведуть до індивідуальної кімнати, щоб залишити свої речі та одяг. Рушники та спеціальні підстилки (пастемаль) вам також видадуть.
Далі ви потрапите до головної зали хамаму, що зустріне вас гарячою вологою парою, величезним розігрітим мармуровим столом (гобектасі) та атмосферою повного релаксу. Ви поливаєте тіло прохолодною чи теплою термальною водою, виводите через піт токсини та розслабляєтесь мінімум 20 хвилин.
Потім масажист запросить вас до присісти біля невеличкого басейну з водою і енергійно розітре вам розпарене тіло спеціальною рукавицею (кесе). Тепер ви готові до пінного масажу.
Він відбувається лежачи на мармуровому столі протягом 20 хвилин. Такі ритуали для чоловіків відбуваються у загальній залі по черзі. Жінок запросять у сусідню камерну залу, де масаж та розтирання, а також миття волосся проведе жінка-хамамщик. Між іншим , саме так раніше готували дівчат перш, ніж вони йшли у спальню до султана.

Коли традиційні ритуали закінчені, ви можете продовжувати програму, наприклад олійним масажем. Його проводить у окремій кімнаті спеціаліст з використанням ефірних та ароматичних олій. Шкіра після такого масажу ще кілька днів залишається гладенькою та м'якою.

Якщо ж ви обрали традиційний досвід, то після пінного масажу вам гостинно запропонують турецький чай у кімнаті відпочинку, щоб тіло повернулось до нормальної температури.

Після хамаму відчувається повне розслаблення всіх м'язів, проходить втома, покращується настрій, а трошки згодом приходить нова порція енергії.

Давайте відверто, чи є в нас чітка асоціація – говоримо Туреччина, думаємо вино? Певні, що ні. Пахлава, лукум, чай, кава, all inclusive, але вже точно не вино.
А тим часом, згідно з археологічними дослідженнями, Туреччина виробляє вино щонайменше 4000 років. Сюрприз? Для нас теж.
Ще більшою несподіванкою було те, що достатньо багато турецьких вин, які завоювали нагороди на міжнародних конкурсах, походять якраз з Каппадокії, найбільшого виноробного регіону країни.

Суперечки стосовно того, що ж робить вино з Каппадокії достатньо конкурентним на винному ринку не дійшли однозначної думки. Одна частина певна, що це заслуга саме прохолодного гірського клімату та родючих вулканічних земель, які добре підходять для виноградарства. Інші переконані, що це завдячуючи підходу до зістарювання вина у печерах, виритих у вулканічній породі.
Якби там не було, але саме тут вино стало невід'ємною частиною культури та розвитку регіону. Не останню роль в цьому зіграло і те, що у в цілому мусульманській країні, тут тривалий час відчувався вплив християнських та єврейських поселень зі своєю культурою вина.

Багато виноградників Каппадокії продовжують працювати як малий сімейний бізнес, який передається з покоління в покоління. Зібраний виноград йде не лише на виготовлення вина, але й для виробництва соку та місцевого солодкого виноградного сиропу бекмекс.

Але на фоні сімейних виноградників та лише п'яти достатньо великих винарень, щороку в жовтні в місті Ургюп проводиться міжнародний винний фестиваль. Ідеальна нагода приїхати та посмакувати все те, чим багаті виноробні регіону.

Ми ж пропонуємо не чекати жовтня, а вже в липні насолоджуватись заходом сонця над долинами Каппадокії, коли проміні сонця фарбують пейзаж в рожеві та червоні кольори, а ви в цей час смакуєте цю унікальну атмосферу разом з місцевим вином, та тішитесь з вигляду, який відкривається з відомого Sunset Point в Гьореме.